Що асоціюється у вас з осінню? Холод, морок, депресія... Не знаю, але осінь для мене - це завжди початок нового життя. Як так? Знаєте, працюючи у школі, розумієш, чому усі кажуть, що учителі таки трохи дивні люди. Коли починається падолист, коли усе завмирає і готується до сну, вони наче після довгої сплячки прокидаються і оживають. Життя у їхніх серцях лише починає вирувати. Весна серед осені, світло попри морок та мряку. Життя вирує у школі. Якщо вчитель скаже вам: "Нічого не встигаю, якось бракує часу", не вірте, бо зазирнувши у їхні голови ви побачите безліч планів у вчительському органайзері, і значна кількість вже відмічена позначкою "Виконано". Єдине, чого вони насправді не встигають - старіти. І це добре. Для них восени тільки починається весна.
Саме восени проходять вчительські та учнівські конкурси, олімпіади, майстер-класи. Коли інші кутають ніжки у тепло, насолоджуються затишком, ці люди ще досі блукають у пошуках натхнення, у пошуках нового. Дивні? Ні, вони просто інші. Вони дають поштовх, старт для учнів, для нашого майбутнього, вони той ключик, який заводить складний механізм під назвою "дитина".
І якщо ви також відносите себе до категорії цих диваків, поблукайте у пошуках своєї весни в осінньому лісі разом з композицією, що розмістилась унизу мого блогу.
No comments :
Post a Comment